Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шумигай І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Шумигай І. В. Використання підземних вод у межах сільських територій [Електронний ресурс] / І. В. Шумигай // Збалансоване природокористування. - 2013. - № 2-3. - С. 95-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2013_2-3_18 | ||
| 2. | 
Шумигай І. В. Вирощування гібридів кукурудзи на Півдні України в умовах зрошення [Електронний ресурс] / І. В. Шумигай, О. І. Дементьєва // Агроекологічний журнал. - 2014. - № 2. - С. 74-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2014_2_16 Розглянуто питання доцільності вирощування нових вітчизняних гібридів кукурудзи різних груп стиглості на темно-каштанових грунтах Інгулецького зрошуваного масиву за використання поливної води II класу - обмежено придатної. Проаналізовано реакцію кукурудзи на умови зволоження грунту у взаємодії із добривами, динаміку сумарного водоспоживання залежно від режиму зрошення, їх вплив на врожайність зерна та окупність урожаєм вирощуваної культури. Висвітлено питання щодо залежності режиму зрошення досліджуваної культури від рівня фактичної (передполивної) вологості грунту, а також тісний зв'язок штучного зволоження з метеорологічними умовами у період вегетації рослини в підзоні Південного сухого Степу України. | ||
| 3. | 
Шумигай І. В. Дефторування питних вод [Електронний ресурс] / І. В. Шумигай // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. - 2014. - № 1(1). - С. 10-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhnau_2014_1(1)__4 | ||
| 4. |
Шумигай І. В. Комплексна екологічна оцінка вмісту важких металів у водних екоссистемах малих річок Київської області [Електронний ресурс] / І. В. Шумигай, О. В. Тогачинська // Збалансоване природокористування. - 2014. - № 2. - С. 132-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2014_2_29 | ||
| 5. |
Шумигай І. В. Радіоекологічна та токсикологічна характеристика води річки Уж [Електронний ресурс] / І. В. Шумигай // Агроекологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 152–157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2016_1_26 Гідросфера є одним із основних резервуарів, куди в кінцевому результаті надходять штучні радіонукліди, що утворюються під час ядерних вибухів та у процесі експлуатації атомних електростанцій. Радіоактивні елементи потрапляють у поверхневі водоймища внаслідок скидання у їх води радіоактивних відходів, поховання відходів на дні тощо. Внаслідок аварій на атомних електростанціях, зокрема на ЧАЕС, значний внесок у формування радіоактивності викидів здійснюють "довгоживучі" радіонукліди - <$Enothing sup 90 roman Sr> і <$Enothing sup 137 roman Cs>. Визначено концентрацію цих штучних радіонуклідів у водах р. Уж на території Київської обл. та їх небезпеку для іхтіофауни. Встановлено, що <$Enothing sup 137 roman Cs> та <$Enothing sup 90 roman Sr> містяться у воді здебільшого в розчиненому вигляді. Також переважна кількість радіонуклідів у екосистемі концентрується в донних відкладах. Виявлено, що для процесів очищення вод від радіонуклідів значну роль відіграють ями-пастки забрудненого мулу. | ||
| 6. |
Запольський А. К Охорона питних вод від виснаження і забруднення [Електронний ресурс] / А. К Запольський, І. В. Шумигай // Агроекологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 6-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2015_3_3 Розглянуто основні екологічні проблеми водних екосистем. Проаналізовано гідрохімічний режим річок, особливо в аспекті концентрації хімічних речовин та за багаторічними тенденціями. Встановлено вплив антропогенних чинників на гідрологічний та гідрохімічний режими певних ділянок водосховищ та великих і малих річок, а також охарактеризовано рівень техногенного навантаження на них. Здійснено оцінювання екологічної якості сучасного стану водної системи України, що за результатами аналітичних досліджень має тенденцію до погіршення. Виділено басейни малих річок з найгіршим екологічним станом. На основі проведених досліджень запропоновано заходи з досягнення встановлених оптимальних екологічних нормативів. | ||
| 7. |
Новицький В. П. Екологічне навантаження на мисливські ресурси агроландшафтів за використання пестицидів [Електронний ресурс] / В. П. Новицький, І. В. Шумигай, С. М. Грищенко, К. В. Маєвський // Агроекологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 139–145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2016_4_23 Розглянуто динаміку використання найпоширеніших груп пестицидів і чисельності корисної мисливської фауни в агроландшафтах України. Досліджено ступені пестицидного навантаження на популяції зайця сірого, куріпки сірої та фазана звичайного з початком XXI ст. Виявлено кореляційні зв'язки між обсягами застосування пестицидів і динамікою чисельності мисливської фауни агроландшафтів. Встановлено сильний негативний зв'язок між обсягами застосування пестицидів і динамікою чисельності зайців. Незначне зростання спостерігалося щодо чисельності куріпки сірої та фазана звичайного. Також аналітичним показником всіх досліджень є коефіцієнт еластичності. | ||
| 8. |
Шумигай І. В. Проблеми та шляхи відновлення басейну річки Дніпро у межах Київської області [Електронний ресурс] / І. В. Шумигай // Збалансоване природокористування. - 2018. - № 1. - С. 107-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2018_1_23 | ||
| 9. |
Шумигай І. В. Спосіб пом’якшення підземних вод за використання іонообміну [Електронний ресурс] / І. В. Шумигай // Агроекологічний журнал. - 2014. - № 3. - С. 100-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2014_3_19 | ||
| 10. |
Григоренко Т. В. Екологічний стан рибницьких ставів за вирощування популяцій Антонінсько-Зозуленецької породи коропа [Електронний ресурс] / Т. В. Григоренко, Д. М. Постоєнко, І. В. Шумигай, О. П. Добрянська, А. М. Базаєва // Агроекологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 65-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2019_4_13 Наведено результати досліджень екологічних умов за вирощування популяції Антонінсько-Зозуленецьких різновікових груп коропа в умовах рибного господарства "Стара Синява" ПАТ "Хмельницькрибгосп". Здійснено узагальнення хімічного складу води. Встановлено, що екологічні умови вирощувальних і нагульного ставів рибгоспу "Стара Синява" були задовільними, зокрема гідрохімічний режим рибницьких ставів був придатним для вирощування риби. Стан природної кормової бази рибницьких ставів за інтенсивністю розвитку фітопланктону (0,96 - 4,23 мг/дм<^>3 | ||
| 11. |
Мороз В. В. Зниження вуглецепоглинальної здатності деревостанів Київського Полісся через загибель соснових лісів [Електронний ресурс] / В. В. Мороз, І. В. Шумигай // Агроекологічний журнал. - 2020. - № 1. - С. 116-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2020_1_18 Визначено, що для збереження та збільшення кількості природних поглиначів вуглецю увагу слід зосередити на системі покращання управління лісовими, грунтовими та іншими природними ресурсами. Серед 30-ти головних лісоутворювальних порід в Україні сосна звичайна (Pinus silvestris L.) є переважаючою деревною породою, зокрема у Київському Поліссі. Проведений аналіз вуглецепоглинальної здатності соснових насаджень засвідчив, що останні акумулюють у своїй фітомасі 116,4 млн т вуглецю на 1 м<^>2 | ||
| 12. |
Шумигай І. В. Гідрохімічний режим та екологічний стан водного басейну р. Тетерів [Електронний ресурс] / І. В. Шумигай, Н. М. Манішевська, Д. М. Постоєнко, В. В. Мороз // Агроекологічний журнал. - 2020. - № 4. - С. 47-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2020_4_8 На сьогодні водно-екологічна ситуація в Україні є близькою до кризової. Великі міста використовують для водопостачання, переважно, річкову воду. Якість води р. Тетерів визначається, природними комплексами із розосередженими джерелами важких металів, теригенних і органічних речовин, , а також антропогенними хімічними джерелами елементів, локалізованими у містах на берегах річки та її приток. У роботі здійснено моніторинг гідрохімічного складу води р. Тетерів, який є однією з найважливіших характеристик, що визначає як можливості господарського використання вод, так і їх вплив на формування й зміни у самій річці та в межах її водозабору. За допомогою формули Курлова виявлено хімічні типи поверхневих вод. Серед великого різноманіття методів і методик оцінки природних рекреаційних ресурсів вагоме місце займає екологічна оцінка, як самостійний комплексний підхід. Проведено оцінку екологічного стану басейну р. Тетерів. Моніторинг якості води поверхневих водойм свідчить про те, що незважаючи на значний спад промислового виробництва за останні роки та зменшення у зв'язку з цим скидання у водойми стічних вод, все-таки спостерігається тенденція до погіршення екологічного стану поверхневих джерел. Викиди в останні роки великої кількості стічних вод у недостатньо очищеному або просто неочищеному вигляді призвів до того, що наразі всі поверхневі водні джерела України за рівнем вмісту забруднюючих речовин наблизились до III - V класу. Гідрохімічний аналіз і розрахунок класу чистоти - індексу забруднення води (ІЗВ) - підтвердили негативні зміни, що відбуваються наразі у водоймі. Також проаналізовано основні чинники, що впливають на зміну інгредієнтів природного водойму. А також запропоновано сучасний спосіб комплексної оцінки, заснований на графічному методі складання модель-карти якості водойми. | ||
| 13. |
Шумигай І. В. Екологічна оцінка забруднення важкими металами підземних вод Київщини [Електронний ресурс] / І. В. Шумигай, О. В. Єрмішев, Н. М. Манішевська // Агроекологічний журнал. - 2021. - № 1. - С. 88-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2021_1_10 Незважаючи на відносно високу захищеність підземних вод від забруднення, вміст забруднюючих речовин, у т. ч. і важких металів (ВМ), у підземних водах виявляють у значних кількостях. Наразі визначення якості підземних вод, ідентифікація шляхів потрапляння важких металів доволі актуальне питання. Наведено результати досліджень вмісту ВМ у підземних водах колодязів Київщини впродовж 2020 р. Результати аналізу засвідчують, що помітного перевищення забруднення води не спостерігається. Беручи до уваги діючі ГДК, було відмічено невелике перевищення вмісту заліза та иинку у Володарському p-ні. Проаналізовано вплив на здоров'я людини вмісту деяких важких металів у питній воді. Як відомо, важкі метали мають мутагенну, токсичну дію та впливають на інтенсивність біохімічних процесів. І тому наявність важких металів у пробах питної води є вкрай небажаною, оскільки буде відбуватися постійне надходження хронічних доз до організму людини. В результаті цього постала необхідність розрахувати сумарне забруднення мікроелементів у підземних водах території Київської обл. Окрім того, екологічний стан навколишнього середовища мас безпосередній зв'язок зі змінами внутрішнього середовища людини. Саме дефіцит чи надлишок у питній воді певних мікроелементів або недотримання її сталого хімічного складу на певних територіях час від часу спалахують хвороби, причину яких установити непросто. Важкі метали, які можуть бути знайдені у питній воді, дуже шкідливі для здоров'я людини. Їх тривалий вплив на організм людини може призводити до розвитку раку, пошкодження органів, нервової системи, а в крайніх випадках, до смерті, що зазначено у публікації. | ||
| 14. |
Коніщук В. В. Природоохоронне значення торфових екосистем Плав-ІІ, Ямни Житомирського Полісся [Електронний ресурс] / В. В. Коніщук, В. М. Смаголь, І. В. Шумигай // Агроекологічний журнал. - 2022. - № 3. - С. 6-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2022_3_3 Проаналізовано матеріали Звіту з оцінки впливу на довкілля видобування торфу родовища Плав-II в адміністративних межах Олевського р-ну Житомирської обл. Проведено природоохоронні дослідження торфових екосистем Плав-II, Ямни. Розробку торфових родовищ не рекомендовано. Територія планованої діяльності (південна ділянка родовища торфу "Ямни") частково знаходиться на території об'єкта Смарагдової мережі України (Emerald) Slovechanskyi Kriazh (UA 0000173). З видів тварин, занесених до Червоної книги України, зафіксовано Lanius excubitor Linnaeus, 1758, Lyrurus tetrix Linnaeus, 1758. В останньому випадку відмічено квочку з пташенятами. Цей факт свідчить про важливість цього локалітету для розмноження виду, оскільки насиджування та виведення потомства у тетеруків відбувається в осередках їх токування навесні. Окрім згаданих видів, відмічений Crex crex Linnaeus, 1758 - вид, віднесений до Додатку II Бернської конвенції, ратифікованої Україною. Уперше виявлено нові місцезростання шести видів рослин, занесених до Червоної книги України: Carex chordorhiza Ehrh., Carex heleonastes Ehrh. Dactylorhiza incarnata (L.) Soo (Orchis incarnata L.), Utricularia intermedia Hayne, Salix lapponum L., Salix myrtilloides L. Відмічені регіонально рідкісні види флори: Parnassia palustris L., Nymphaea candida C. Presl., Carex limosa L. Моніторингових досліджень потребують такі рідкісні види вищих судинних рослин, як Andromeda polifolia L., Drosera rotundifolia L., Rhynchospora alba (L.) Vahl та ін. Типи оселищ із резолюцій Конвенції про збереження дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція): C1.222 Floating Hydrocharis morsus-ranae rafts - Hydrocharis morsus-ranae, D2.3 Transition mires and quaking bogs. Однією з особливостей флори і рослинності урочища Плав-II є відсутність адвентивних, інвазійних видів рослин (за виключенням Aronia melanocarpa (Michx.) Elliott). Натомість на осушеному торфовищі Ямни фітоінвазії проявляються масово, але порівняно тут значно більше та созологічно важливе різноманіття орнітофауни. Рекомендовано створити заказник місцевого значення Плав-II, а також обгрунтувати реабілітаційні, ренатуралізаційні заходи на торфовищі Ямни. | ||
| 15. |
Шумигай І. В. Біогеохімічні особливості важких металів агроекосистем Лісостепу України [Електронний ресурс] / І. В. Шумигай, В. В. Коніщук, П. М. Душко // Агроекологічний журнал. - 2022. - № 4. - С. 105-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2022_4_13 На думку В. І. Вернадського, життя на Землі існувало вічно. Значну увагу академік приділив вивченню грунтів. Останні здатні акумулювати та перерозподіляти хімічні елементи, що надходять у біосферу, між елементами ландшафту. Важкі метали (ВМ) та інші пріоритетні токсиканти з різних джерел зрештою потрапляють у верхні горизонти грунтів, де їх наступна трансформація визначається властивостями грунту. Час перебування важких металів у грунті значно триваліший, ніж в інших компонентах ландшафту; також вони повільно видаляються за вилуговування, поглинання рослинами та в результаті екзогенних процесів. Завдяки унікальній ролі, що виконується хімічними елементами у біосфері, їх уміст у грунті є одним із істотних та рівноцінних екологічних чинників, що визначають розвиток живих організмів у екосистемах. У зв'язку з доволі інтенсивним розвитком сільського господарства в Лісостепу увагу було звернено на розподіл Zn<^>2+ | ||
| 16. |
Шумигай І. В. Біогеохімічна, фізіологічна адаптивність пшениці озимої (Triticum L.) за впливу важких металів у Лісостепу України [Електронний ресурс] / І. В. Шумигай, В. В. Коніщук, В. В. Мороз, Н. М. Манішевська // Агроекологічний журнал. - 2023. - № 1. - С. 101-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2023_1_13 В останні десятиліття основними об'єктами біогеохімічних досліджень стали території агроекосистем, промислових міст та прилеглих до них сільськогосподарських земель. Проблема забруднення довкілля полютантами, хімічними сполуками мікроелементного складу є однією з найважливіших проблем екологічної безпеки. Наразі сучасними дослідженнями вчених токсичні важкі метали розглядаються як найнебезпечніші забруднювачі грунтів, води і рослинної продукції сільського господарства. До того ж, найактивнішими агентами забруднення є їх рухомі хімічні форми, які здатні переходити з твердих фаз у грунтові, водні розчини і поглинатися рослинами та іншими організмами. Зернові культури мають здатність вбирати поживні елементи як через кореневу систему, так і листковий апарат, поверхню стебла. Крім того, мікроелементи беруть участь у багатьох фізіологічних і біохімічних процесах у рослин, зокрема прискоренні розвитку, цвітінні, заплідненні та плодоутворенні, обміні речовин тощо. Оцінено кількісні характеристики міграції важких металів із грунту в рослини впродовж 2022 р. для досліджуваних територій Лісостепу України, зокрема у Київській та Вінницькій обл. Здійснені комплексні дослідження з визначення впливу Zn<^>2+ | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |